Останні новини
УкрНЦЕМ: станом на 5 січня 2026 року триває поширення плями рослинної олії в прибережній зоні Одеси
УкрНЦЕМ продовжує моніторинг наслідків витоку рослинної олії, що стався внаслідок масованих атак РФ по портовій інфраструктурі м. Південний. Станом на 05.01.2026 за даними супутникових спостережень зберігається забруднення значної акваторії Одеського узбережжя. За результатами аналізу радіолокаційного [...]
УкрНЦЕМ: станом на 2 січня 2026 року прояви забруднення рослинною олією біля узбережжя Одещини істотно зменшилися
УкрНЦЕМ продовжує супутниковий та польовий моніторинг наслідків витоку рослинної олії, що стався після масованих атак рф по портовій інфраструктурі м. Південний. За даними радіолокаційних знімків супутника Sentinel-1 наприкінці грудня фіксувалися окремі ділянки забруднення, зокрема в [...]
Засідання Вченої ради УкрНЦЕМ: підсумки 2025 року та результати бюджетних науково-дослідних робіт
30 грудня 2025 році в УкрНЦЕМ проведено засідання Вченої ради, на якому підбито основні підсумки роботи установи за звітний період. У межах розгляду питань порядку денного заслухано звіти керівників за ключовими напрямами діяльності, а також [...]
Станом на 30 грудня 2025 року супутникові спостереження підтверджують скорочення плями рослинної олії біля узбережжя Одещини
Упродовж другої половини грудня УкрНЦЕМ здійснював супутниковий моніторинг забруднення морського середовища, що виникло після ударів по портовій інфраструктурі м. Південний і призвело до витоку рослинної олії та її поширення в прибережній зоні Чорного моря. Перші [...]
Після ударів по портовій інфраструктурі Південного зафіксовано поширення рослинної олії до Одеської затоки
Внаслідок масованих атак РФ по портовій інфраструктурі м. Південний стався витік рослинної олії з подальшим її поширенням у прибережній зоні Чорного моря. За наявною інформацією, 20.12.2025 було зафіксовано влучання в резервуари в порту Південний, а [...]
Доповідь УкрНЦЕМ «Від вимірювань до рішень: роль морського екологічного моніторингу під час воєнного стану» на семінарі «Блакитні навички для сталого майбутнього»
23 грудня 2025 року заступник директора з науки УкрНЦЕМ Віктор Коморін виступив із презентацією в межах дводенного семінару «Блакитні навички» для сталого майбутнього, присвяченого розвитку «блакитної економіки», формуванню компетенцій фахівців нового покоління та обговоренню підходів [...]
УкрНЦЕМ провів відкриту лекцію про роль морського екологічного моніторингу під час війни на базі Державного університету «Житомирська політехніка»
15 жовтня 2025 року Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ) провів відкриту онлайн-лекцію на базі кафедри наук про Землю Державного університету «Житомирська політехніка». Доповідач - Віктор Коморін, канд. геогр. наук, с.н.с., заступник директора з науки [...]
Віктор Коморін представив напрацювання УкрНЦЕМ на 4-й Генеральній асамблеї BRIDGE-BS (Мерсін, 1–2 жовтня 2025)
1–2 жовтня 2025 року в Мерсіні (Туреччина) відбулася 4-та Генеральна асамблея BRIDGE-BS, організована Інститутом морських наук Середньосхідного технічного університету (METU-IMS). УкрНЦЕМ на заході представляв Віктор Коморін, який виступив із доповідями про результати української команди та [...]
Поточні проекти
Проект BRIDGE-BS пропонує багатодисциплінарну, багатосекторальну програму, яка розбудовує регіональні та міжнародні ініціативи. Проект розроблятиме інструменти та можливості прогнозування, необхідні для розуміння та прогнозування вплив кліматичних та антропогенних мультистресорів на екосистемні послуги Чорного моря. Ці послуги та їх реакція на стресори будуть відстежувані та змодельовані з метою визначення безпечного робочого простору, у якому може процвітати стійка блакитна економіка.
Загальною метою проекту EU4EMBLAS є сприяння покращенню захисту чорноморського середовища, яка здійснюватиметься шляхом подальшої технічної допомоги, спрямованої на створення сучасних систем та засобів екологічного моніторингу (у Грузії та Україні), розбудови потенціалу, оцінки екологічного стану відповідно до MSFD/WFD ЄС та підвищення обізнаності громадськості з питань навколишнього середовища Чорного моря.
Метою проекту EMODNET Біологія є надання даних та метаданих щодо спостережень за різними групами морських видів: фітопланктону, зоопланктону, макроводоростей, покритонасінних рослин, бентосу, птахів, ссавців, рептилій та риб.
Метою проекту Black Sea CONNECT є науково-технічне забезпечення реалізації ініціативи «Блакитного зростання» Чорноморського регіону в межах «Бургазської стратегії підвищення Блакитної економіки» в регіоні.
Чорне море є життєво важливим ресурсом з величезним потенціалом для підвищення соціальної цінності «Блакитної економіки» для причорноморських країн. «Блакитне зростання» має великий потенціал для країн Чорноморського регіону і для Європи в цілому. Це можна вважати інструментом для сприяння стабільності і розширення прав і можливостей прибережних громад в регіоні.
CeNoBS – проект, орієнтований на моніторинг чорноморських китоподібних в рамках імплементації Морської рамкової директиви (MSFD) в причорноморських країнах. Він впроваджується у 2019-2021 роках у Болгарії, Румунії, Туреччині, Україні та підтримується Постійним секретаріатом Угоди ACCOBAMS та урядовими установами прибережних країн. Координатором проєкту є румунська громадська організація Mare Nostrum. Дослідження проводились в акваторії Чорного моря – у водах України, Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії.
Метою проєкту є оцінювання популяційного стану та загроз для популяцій китоподібних.
Метою проекту є HydroEcoNex: розробка єдиної системи екологічної оцінки для надання даних та інформації, необхідної для моніторингу трансформації екосистем Чорноморського басейну, викликаних впливом гідроелектростанцій та довгострокового впливу транскордонних кліматичних змін.
Метою проєкту є оцінювання популяційного стану та загроз для популяцій китоподібних.
Основною метою проекту ANEMONE є оцінка вразливості морської екосистеми Чорного моря до антропогенного впливу.
Проект спрямований на стратегію, що стосується спільного моніторингу Чорного моря шляхом використання найбільш адекватних загальних погоджених критеріїв та індикаторів для оцінки статусу Чорного моря як основи для подальших дій.
Проект опирається на положення Чорноморської комісії щодо моніторингу, враховуючи існуючі регіональні програми (BSIMAP) та національні програми моніторингу, найкращі практики інших Регіональних Морських Конвенцій, і останнє, але не менш важливе, – на принципи Рамкової Директиви по Морській Стратегії (MSFD), які спрямовані на подальший внесок у гармонізацію методології та наповнення прогалин знань, виявлених у регіоні.
Метою проекту MARLITTER є покращення доступу громадськості до даних моніторингу стану навколишнього природного середовища та інструментів передачі інформації щодо ліквідації морського сміття.
Загальною метою проекту EMBLAS 2 є покращення охорони довкілля Чорного моря. Проект спрямований на загальну потребу в підтримці охорони і покращення якості навколишнього середовища Чорного моря.
Будуть проводитися наступні заходи:
- Активність 1: Продовжити підтримку реалізації зобов’язань країн в рамках Бухарестської конвенції та інших відповідних конвенцій та угод;
- Активність 2: Проведення досліджень з Національного пілотного моніторингу;
- Активність 3: Широкомасштабне впровадження навчальних програм по методам моніторингу та контролю якості, що відповідають стандарту ISO 17025;
- Активність 4: Спільні дослідження у відкритому морі (JOSS), впровадження методології спільних досліджень у відкритому морі у відповідності до MSFD, WFD, BSIMAP;
- Активність 5: Створення Бази Даних “Black Sea Water Quality Database”;
- Активність 6: Поширення знань і передового досвіду, підвищення обізнаності громадськості.
Проект LSP закладе основу для прикордонного співробітництва в регіоні Нижнього Дунаю для виявлення значущих наземних джерел забруднення, поліпшення контролю за ними, обміну інформацією про них, а також розробки стратегії зниження або усунення їх наслідків. У міру того як зацікавлені країни поділяють річку Дунай як однієї гідрографічної одиниці, забруднення навколишнього середовища в одній частині може швидко вплинути на інших, отже в інтересах усіх партнерів тісно співпрацювати в цьому проекті.
Громадська організація «Зелений лист» представила інтерактивну карту, яка висвітлює наслідки Каховської катастрофи. Ця карта створена для дослідників і включає дані про зону затоплення, забруднення, підрахунок збитків та офіційні відповіді на запити організації. Вона доступна українською та англійською мовами й оновлюється з появою нової інформації. Посилання на карту:
Катастрофа, спричинена підривом греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року росією, мала масштабні екологічні, техногенні та гуманітарні наслідки, які й досі важко оцінити повністю.