Останні новини
УкрНЦЕМ пояснює: що таке індекс TRIX та як він допомагає оцінювати стан Чорного моря
У межах проєкту ANEMONE PLUS УкрНЦЕМ бере участь у розвитку інструментів для оцінки екологічного стану Чорного моря та адаптації складних наукових методик для ширшого кола користувачів. Одним із таких інструментів є індекс TRIX – це [...]
Партнери ANEMONE PLUS опублікували нове дослідження щодо евтрофікації Чорного моря
У межах розвитку наукової співпраці, започаткованої проєктом ANEMONE та продовженої в ANEMONE PLUS, партнери з TÜBİTAK опублікували нову наукову статтю у журналі «Marine Pollution Bulletin». Публікація присвячена дослідженню: «Різноманіття макрозообентосу в осередках евтрофікації в умовах [...]
Що робити, якщо ви знайшли дельфіна або морську свиню на березі в Одесі чи області: поради науковців
Щороку на узбережжі Одещини знаходять живих, знесилених або загиблих дельфінів і морських свиней. Через наслідки повномасштабної війни, забруднення моря, хвороби та інші чинники таких випадків може ставати більше. У розпал пляжного сезону важливо знати, як [...]
Інноваційні технології в ANEMONE PLUS: від eDNA до WebGIS
Проєкт ANEMONE PLUS передбачає використання сучасних технологій для оцінки стану морських екосистем Чорного моря та розвитку інноваційних підходів до екологічного моніторингу. Партнери проєкту застосовують: • підводні камери; • eDNA-баркодування; • пасивний акустичний моніторинг; • дистанційне [...]
Куяльницький лиман і Natura 2000: чому нас немає на карті – і що це означає
Якщо відкрити інтерактивну карту Natura 2000 – найбільшої мережі природоохоронних територій Європейського Союзу – Куяльницького лиману там не знайти: жодної позначки, жодного полігону. Для тих, хто знає цінність цієї водойми, це може виглядати тривожно. Насправді [...]
«Чорноморський караван»: ANEMONE PLUS посилює взаємодію з громадами регіону Чорного моря
У межах проєкту ANEMONE PLUS партнери започаткували ініціативу «Чорноморський караван» («Black Sea Caravan»): серію інформаційних та просвітницьких заходів для громад Чорноморського регіону. Ініціатива координується партнером проєкту «Ong Mare Nostrum» та спрямована на посилення обізнаності громадськості [...]
УкрНЦЕМ долучився до щомісячної координаційної зустрічі проєкту ALGAWA
УкрНЦЕМ долучився до щомісячної координаційної зустрічі проєкту ALGAWA У липні 2026 року фахівці Українського наукового центру екології моря взяли участь у робочій онлайн-зустрічі ALGAWA Project & Research Coordination Meeting, присвяченій [...]
Фахівці УкрНЦЕМ взяли онлайн участь у воркшопі «LIVING LAB AT FLOATING PILOT SITE» в межах проєкту ALGAWA
22-23 червня 2026 року фахівці Українського наукового центру екології моря взяли онлайн участь у міжнародному заході “Жива лабораторія на плавучому дослідному майданчику”, який відбувся у місті Констанца, Румунія, на базі [...]
Поточні проекти
Проект BRIDGE-BS пропонує багатодисциплінарну, багатосекторальну програму, яка розбудовує регіональні та міжнародні ініціативи. Проект розроблятиме інструменти та можливості прогнозування, необхідні для розуміння та прогнозування вплив кліматичних та антропогенних мультистресорів на екосистемні послуги Чорного моря. Ці послуги та їх реакція на стресори будуть відстежувані та змодельовані з метою визначення безпечного робочого простору, у якому може процвітати стійка блакитна економіка.
Загальною метою проекту EU4EMBLAS є сприяння покращенню захисту чорноморського середовища, яка здійснюватиметься шляхом подальшої технічної допомоги, спрямованої на створення сучасних систем та засобів екологічного моніторингу (у Грузії та Україні), розбудови потенціалу, оцінки екологічного стану відповідно до MSFD/WFD ЄС та підвищення обізнаності громадськості з питань навколишнього середовища Чорного моря.
Метою проекту EMODNET Біологія є надання даних та метаданих щодо спостережень за різними групами морських видів: фітопланктону, зоопланктону, макроводоростей, покритонасінних рослин, бентосу, птахів, ссавців, рептилій та риб.
Метою проекту Black Sea CONNECT є науково-технічне забезпечення реалізації ініціативи «Блакитного зростання» Чорноморського регіону в межах «Бургазської стратегії підвищення Блакитної економіки» в регіоні.
Чорне море є життєво важливим ресурсом з величезним потенціалом для підвищення соціальної цінності «Блакитної економіки» для причорноморських країн. «Блакитне зростання» має великий потенціал для країн Чорноморського регіону і для Європи в цілому. Це можна вважати інструментом для сприяння стабільності і розширення прав і можливостей прибережних громад в регіоні.
CeNoBS – проект, орієнтований на моніторинг чорноморських китоподібних в рамках імплементації Морської рамкової директиви (MSFD) в причорноморських країнах. Він впроваджується у 2019-2021 роках у Болгарії, Румунії, Туреччині, Україні та підтримується Постійним секретаріатом Угоди ACCOBAMS та урядовими установами прибережних країн. Координатором проєкту є румунська громадська організація Mare Nostrum. Дослідження проводились в акваторії Чорного моря – у водах України, Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії.
Метою проєкту є оцінювання популяційного стану та загроз для популяцій китоподібних.
Метою проекту є HydroEcoNex: розробка єдиної системи екологічної оцінки для надання даних та інформації, необхідної для моніторингу трансформації екосистем Чорноморського басейну, викликаних впливом гідроелектростанцій та довгострокового впливу транскордонних кліматичних змін.
Метою проєкту є оцінювання популяційного стану та загроз для популяцій китоподібних.
Основною метою проекту ANEMONE є оцінка вразливості морської екосистеми Чорного моря до антропогенного впливу.
Проект спрямований на стратегію, що стосується спільного моніторингу Чорного моря шляхом використання найбільш адекватних загальних погоджених критеріїв та індикаторів для оцінки статусу Чорного моря як основи для подальших дій.
Проект опирається на положення Чорноморської комісії щодо моніторингу, враховуючи існуючі регіональні програми (BSIMAP) та національні програми моніторингу, найкращі практики інших Регіональних Морських Конвенцій, і останнє, але не менш важливе, – на принципи Рамкової Директиви по Морській Стратегії (MSFD), які спрямовані на подальший внесок у гармонізацію методології та наповнення прогалин знань, виявлених у регіоні.
Метою проекту MARLITTER є покращення доступу громадськості до даних моніторингу стану навколишнього природного середовища та інструментів передачі інформації щодо ліквідації морського сміття.
Загальною метою проекту EMBLAS 2 є покращення охорони довкілля Чорного моря. Проект спрямований на загальну потребу в підтримці охорони і покращення якості навколишнього середовища Чорного моря.
Будуть проводитися наступні заходи:
- Активність 1: Продовжити підтримку реалізації зобов’язань країн в рамках Бухарестської конвенції та інших відповідних конвенцій та угод;
- Активність 2: Проведення досліджень з Національного пілотного моніторингу;
- Активність 3: Широкомасштабне впровадження навчальних програм по методам моніторингу та контролю якості, що відповідають стандарту ISO 17025;
- Активність 4: Спільні дослідження у відкритому морі (JOSS), впровадження методології спільних досліджень у відкритому морі у відповідності до MSFD, WFD, BSIMAP;
- Активність 5: Створення Бази Даних “Black Sea Water Quality Database”;
- Активність 6: Поширення знань і передового досвіду, підвищення обізнаності громадськості.
Проект LSP закладе основу для прикордонного співробітництва в регіоні Нижнього Дунаю для виявлення значущих наземних джерел забруднення, поліпшення контролю за ними, обміну інформацією про них, а також розробки стратегії зниження або усунення їх наслідків. У міру того як зацікавлені країни поділяють річку Дунай як однієї гідрографічної одиниці, забруднення навколишнього середовища в одній частині може швидко вплинути на інших, отже в інтересах усіх партнерів тісно співпрацювати в цьому проекті.
Громадська організація «Зелений лист» представила інтерактивну карту, яка висвітлює наслідки Каховської катастрофи. Ця карта створена для дослідників і включає дані про зону затоплення, забруднення, підрахунок збитків та офіційні відповіді на запити організації. Вона доступна українською та англійською мовами й оновлюється з появою нової інформації. Посилання на карту:
Катастрофа, спричинена підривом греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року росією, мала масштабні екологічні, техногенні та гуманітарні наслідки, які й досі важко оцінити повністю.