Останні новини
УкрНЦЕМ взяв участь у міжнародному семінарі з дистанційного моніторингу морського середовища у Венеції
5–6 червня 2025 року у м. Венеція (Італія) відбувся важливий міжнародний семінар, організований Університетом Стерлінга (Велика Британія) у межах проєкту «Вимірювання хлорофілу в прибережній воді України шляхом лабораторного аналізу та спостереження за Землею» (CLASSER). Україну [...]
Участь УкрНЦЕМ у 10-му засіданні Операційного комітету Європейської системи спостережень за океаном (EOOS)
27 травня 2025 року в.о. директора Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Віктор Коморін взяв участь у 10-му засіданні Операційного комітету Європейської системи спостережень за океаном (European Ocean Observing System, EOOS), що проходило в онлайн-форматі. [...]
В.о. директора УкрНЦЕМ, заступник директора з науки, к. геогр.н., с.н.с. Коморін Віктор Миколайович взяв участь у 28-й сесії Комітету Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО з обміну океанографічними даними та інформацією (IODE)
З 12 по 14 березня 2025 року в місті Санта-Марта (Колумбія), на базі Інституту морських і прибережних досліджень INVEMAR, відбулася 28-ма сесія Комітету Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО з обміну океанографічними даними та інформацією (IODE-28). Програма [...]
Презентація проєкту Black Sea SIERRA на міжнародному брифінгу
19 лютого 2024 року в рамках міжнародного брифінгу, присвяченого підсумкам першого півріччя реалізації проєкту MARMAPS, відбулася презентація проєкту Black Sea SIERRA – «Впровадження комплементарної навчальної підготовки на основі сталого управління у відповідь на цивільне та [...]
Україна закликала оцінити екологічні наслідки розливу нафти біля Керченської протоки на 45-му позачерговому засіданні Чорноморської комісії
31 січня 2025 року українська делегація взяла участь в онлайн-форматі у 45-му позачерговому засіданні Комісії із захисту Чорного моря від забруднення (BSC), скликаному на підставі звернення України відповідно до положень Бухарестської конвенції. Засідання було присвячене [...]
Екологічна катастрофа в Керченській протоці: наслідки аварії російських танкерів станом на 23.12.2024 р.
В результаті аварії російських танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239", яка сталася в районі Керченської протоки в умовах шторму, в море потрапила значна кількість мазуту. За попередніми розрахунками та відповідно до існуючої інформації, яка підтверджує результати попереднього [...]
Екологічна катастрофа в Керченській протоці: наслідки аварії російських танкерів станом на 19.12.2024 р.
В результаті аварії російських танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239", яка сталася в районі Керченської протоки в умовах шторму, в море потрапила значна кількість мазуту. За попередніми розрахунками та відповідно до існуючої інформації, яка підтверджує результати попереднього [...]
Екологічна катастрофа в Керченській протоці: наслідки аварії російських танкерів
15 грудня 2024 року під час сильного шторму (висота хвиль до 3,5 м, швидкість вітру до 24 м/с) у Керченській протоці сталися аварії російських танкерів "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239". Обидва судна, побудовані в 1969 і 1973 [...]
Поточні проекти
Проект BRIDGE-BS пропонує багатодисциплінарну, багатосекторальну програму, яка розбудовує регіональні та міжнародні ініціативи. Проект розроблятиме інструменти та можливості прогнозування, необхідні для розуміння та прогнозування вплив кліматичних та антропогенних мультистресорів на екосистемні послуги Чорного моря. Ці послуги та їх реакція на стресори будуть відстежувані та змодельовані з метою визначення безпечного робочого простору, у якому може процвітати стійка блакитна економіка.
Загальною метою проекту EU4EMBLAS є сприяння покращенню захисту чорноморського середовища, яка здійснюватиметься шляхом подальшої технічної допомоги, спрямованої на створення сучасних систем та засобів екологічного моніторингу (у Грузії та Україні), розбудови потенціалу, оцінки екологічного стану відповідно до MSFD/WFD ЄС та підвищення обізнаності громадськості з питань навколишнього середовища Чорного моря.
Метою проекту EMODNET Біологія є надання даних та метаданих щодо спостережень за різними групами морських видів: фітопланктону, зоопланктону, макроводоростей, покритонасінних рослин, бентосу, птахів, ссавців, рептилій та риб.
Метою проекту Black Sea CONNECT є науково-технічне забезпечення реалізації ініціативи «Блакитного зростання» Чорноморського регіону в межах «Бургазської стратегії підвищення Блакитної економіки» в регіоні.
Чорне море є життєво важливим ресурсом з величезним потенціалом для підвищення соціальної цінності «Блакитної економіки» для причорноморських країн. «Блакитне зростання» має великий потенціал для країн Чорноморського регіону і для Європи в цілому. Це можна вважати інструментом для сприяння стабільності і розширення прав і можливостей прибережних громад в регіоні.
CeNoBS – проект, орієнтований на моніторинг чорноморських китоподібних в рамках імплементації Морської рамкової директиви (MSFD) в причорноморських країнах. Він впроваджується у 2019-2021 роках у Болгарії, Румунії, Туреччині, Україні та підтримується Постійним секретаріатом Угоди ACCOBAMS та урядовими установами прибережних країн. Координатором проєкту є румунська громадська організація Mare Nostrum. Дослідження проводились в акваторії Чорного моря – у водах України, Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії.
Метою проєкту є оцінювання популяційного стану та загроз для популяцій китоподібних.
Метою проекту є HydroEcoNex: розробка єдиної системи екологічної оцінки для надання даних та інформації, необхідної для моніторингу трансформації екосистем Чорноморського басейну, викликаних впливом гідроелектростанцій та довгострокового впливу транскордонних кліматичних змін.
Метою проєкту є оцінювання популяційного стану та загроз для популяцій китоподібних.
Основною метою проекту ANEMONE є оцінка вразливості морської екосистеми Чорного моря до антропогенного впливу.
Проект спрямований на стратегію, що стосується спільного моніторингу Чорного моря шляхом використання найбільш адекватних загальних погоджених критеріїв та індикаторів для оцінки статусу Чорного моря як основи для подальших дій.
Проект опирається на положення Чорноморської комісії щодо моніторингу, враховуючи існуючі регіональні програми (BSIMAP) та національні програми моніторингу, найкращі практики інших Регіональних Морських Конвенцій, і останнє, але не менш важливе, – на принципи Рамкової Директиви по Морській Стратегії (MSFD), які спрямовані на подальший внесок у гармонізацію методології та наповнення прогалин знань, виявлених у регіоні.
Метою проекту MARLITTER є покращення доступу громадськості до даних моніторингу стану навколишнього природного середовища та інструментів передачі інформації щодо ліквідації морського сміття.
Загальною метою проекту EMBLAS 2 є покращення охорони довкілля Чорного моря. Проект спрямований на загальну потребу в підтримці охорони і покращення якості навколишнього середовища Чорного моря.
Будуть проводитися наступні заходи:
- Активність 1: Продовжити підтримку реалізації зобов’язань країн в рамках Бухарестської конвенції та інших відповідних конвенцій та угод;
- Активність 2: Проведення досліджень з Національного пілотного моніторингу;
- Активність 3: Широкомасштабне впровадження навчальних програм по методам моніторингу та контролю якості, що відповідають стандарту ISO 17025;
- Активність 4: Спільні дослідження у відкритому морі (JOSS), впровадження методології спільних досліджень у відкритому морі у відповідності до MSFD, WFD, BSIMAP;
- Активність 5: Створення Бази Даних “Black Sea Water Quality Database”;
- Активність 6: Поширення знань і передового досвіду, підвищення обізнаності громадськості.
Проект LSP закладе основу для прикордонного співробітництва в регіоні Нижнього Дунаю для виявлення значущих наземних джерел забруднення, поліпшення контролю за ними, обміну інформацією про них, а також розробки стратегії зниження або усунення їх наслідків. У міру того як зацікавлені країни поділяють річку Дунай як однієї гідрографічної одиниці, забруднення навколишнього середовища в одній частині може швидко вплинути на інших, отже в інтересах усіх партнерів тісно співпрацювати в цьому проекті.
Громадська організація «Зелений лист» представила інтерактивну карту, яка висвітлює наслідки Каховської катастрофи. Ця карта створена для дослідників і включає дані про зону затоплення, забруднення, підрахунок збитків та офіційні відповіді на запити організації. Вона доступна українською та англійською мовами й оновлюється з появою нової інформації. Посилання на карту:
Катастрофа, спричинена підривом греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року росією, мала масштабні екологічні, техногенні та гуманітарні наслідки, які й досі важко оцінити повністю.