27–28 серпня 2026 року консорціум проєкту ECOSOLVE4BlackSea провів офіційну зустріч-відкриття у Салоніках, Греція (гідридний формат), що ознаменувало формальний запуск цієї амбітної транснаціональної ініціативи з боротьби з евтрофікацією та відновлення біорізноманіття у басейні Чорного моря.

Дводенний захід, організований головним партнером — Децентралізованою адміністрацією Македонії та Фракії (DAMT), зібрав представників усіх шести партнерів проєкту разом із регіональними стейкхолдерами, екологічними організаціями та спорідненими проєктами для поглиблених технічних обговорень, обміну знаннями та стратегічного планування.

Представники Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) взяли онлайн участь в усіх сесіях, роблячи внесок у координацію проєкту, залучення зацікавлених сторін та технічне планування.

День 1: Координація проєкту та управління (27 серпня 2026)
Перший день був присвячений внутрішній координації проєкту та управлінню:

Відкриття та представлення партнерів
Зустріч розпочалася з вітального слова від головного партнера, після чого відбулися короткі презентації від усіх шести партнерів, що висвітлили їхні організації, експертизу та ролі у проєкті.

Огляд проєкту
Йоргос Стефанедес та Гаррі Ксіархіс представили комплексний огляд проєкту ECOSOLVE4BlackSea, включаючи:
• цілі проєкту та очікувані результати;
• огляд активностей та результатів у межах Робочого пакету 1: платформа e-GPP/WET, інтероперабельна база даних, інструмент LCC, система раннього попередження; розбудова спроможностей, Living Labs, пілотні дії;
• ролі та обов’язки кожного партнера.

Управління та звітність
Ірене Кафусія представила детальні настанови щодо:
• процедур управління проєктом, включаючи механізми координації, процеси прийняття рішень та забезпечення якості;
• вимог до звітності, включаючи графіки, шаблони, документацію та збір доказів;
• правил комунікації та видимості відповідно до настанов Програми Interreg NEXT Black Sea Basin, включаючи брендинг, дисклеймери та вимоги до поширення.

Методологія грецького пілотного майданчика
Ніколета Папастамку та Евангелос Хатзігіаннакіс представили методологію грецького пілотного майданчика, окресливши підхід до тестування рішень з управління евтрофікацією, методів відновлення екосистем та практик «зелених» закупівель.

Керівний комітет
Партнери призначили членів Керівного комітету та провели обговорення стратегічної координації, процесів прийняття рішень та механізмів вирішення конфліктів.

Фінансові аспекти та план дій
Ірене Кафусія розглянула фінансові аспекти проєкту, включаючи управління бюджетом, прийнятні витрати, правила закупівель та можливість запитів на модифікацію.
Гаррі Ксіархіс представив план дій та наступні кроки для першого звітного періоду, окресливши пріоритети, графіки та досягнення кожного партнера.

День завершився підсумковою сесією, координованою головним партнером, що забезпечила узгодженість усіх партнерів щодо їхніх обов’язків та наступних кроків.

День 2: Залучення зацікавлених сторін та обмін знаннями (28 серпня 2026)
Другий день був присвячений залученню зацікавлених сторін, обміну знаннями та синергіям зі спорідненими ініціативами:

Управління водними ресурсами та транскордонна співпраця
• Папатоліос Константінос (Водний директорат, DAMT) представив 2-й перегляд Плану управління для Басейнового округу Центральної Македонії (EL10), висвітливши виклики, пріоритети та можливості для співпраці.
• Василікі Ціаусі (Грецький центр біотопів та водно-болотних угідь, EKBY) виступила з презентацією про транскордонну співпрацю та транскордонні води, окресливши рамки співпраці для транскордонних басейнових округів та важливість транснаціональної координації.

Сесія обміну зі стейкхолдерами I
Перша сесія обміну зі стейкхолдерами включала презентації від споріднених проєктів та ініціатив:
• Проф. Каламарас Сотіріс — ALGAWA: «Застосування біофільтра на основі макроводоростей для очищення стічних вод», демонструючи інноваційні природні рішення для видалення поживних речовин;
• Мілтіадіс Сеферліс (EKBY) — «Моніторинг якості морської води внутрішньої затоки Салонік 2026–2027», представляючи поточні зусилля з моніторингу та доступність даних;
• Ніколета Папастамку та Харалампос Дулгеріс (ELGO-DIMITRA) — RicEnviFlow: «Управління зрошувальною водою у рисових культурах для забезпечення екологічно мінімального стоку річки», висвітлюючи сталі сільськогосподарські практики;
• Пана Елеана — SEACURE: «Боротьба із забрудненням поживними речовинами у Середземноморському басейні», ділячись отриманими уроками та найкращими практиками.

Після цього відбулася відкрита дискусія, що досліджувала синергії, можливості співпраці та потенціал для обміну знаннями між ECOSOLVE4BlackSea та спорідненими ініціативами.

Сесія обміну зі стейкхолдерами II: Круглий стіл про дефіцит води
Друга сесія включала круглий стіл про дефіцит води, що зібрав усіх партнерів та стейкхолдерів для обговорення:
• взаємозв’язку між дефіцитом води, евтрофікацією та здоров’ям екосистем;
• впливу зміни клімату на доступність та якість води;
• підходів до інтегрованого управління водними ресурсами;
• можливостей для транскордонної співпраці та спільних рішень.

Підсумки та завершення
Зустріч завершилася підсумковою сесією та завершенням зустрічі, координованими головним партнером, що узагальнили ключові результати, домовленості та наступні кроки.

Ключові результати
Стартова зустріч досягла таких результатів:
• Сильна узгодженість партнерства щодо цілей проєкту, ролей та обов’язків;
• Чіткий план дій для першого звітного періоду, включаючи пріоритети та результати для кожного партнера;
• Встановлені механізми координації, включаючи Керівний комітет та канали комунікації;
• Цінне залучення зацікавлених сторін за участю регіональних органів влади, наукових установ та споріднених проєктів;
• Визначені синергії зі спорідненими ініціативами, включаючи ALGAWA, RicEnviFlow, SEACURE та регіональні програми моніторингу;
• Поглиблене розуміння регіональних викликів, пріоритетів та можливостей для транснаціональної співпраці.

Наступні кроки УкрНЦЕМ
Після стартової зустрічі УкрНЦЕМ зосередиться на:
• картуванні потреб місцевих користувачів в Україні, визначенні релевантних зацікавлених сторін та підготовці опитувальників;
• початку підготовчої роботи з супутникового моніторингу та аналізу евтрофікації, включаючи визначення джерел даних, методів обробки та ключових індикаторів;
• підготовці технічних пропозицій щодо інтеграції бази даних BRIDGE-BS у єдину платформу;
• залученні українських зацікавлених сторін для інформування про проєкт та майбутні заходи.

Слідкуйте за оновленнями про хід проєкту!

*********
Дисклеймер: Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю УкрНЦЕМ і жодним чином не може розглядатися як відображення позиції Європейського Союзу.