В результаті російського обстрілу 26.04.2026 в порту м. Чорноморськ були пошкоджені резервуари із соняшниковою олією, що спричинило їх потрапляння в акваторію Сухого лиману та подальшого поширення у море. За даними Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу було зруйновано ємність обсягом близько 6 тисяч тонн (https://sw.dei.gov.ua/post/5482). Співвласник компанії RISOIL Шота Хаджишвілі в інтерв’ю ЗМІ повідомив, що йдеться про резервуар компанії. Однак він заперечив, що там було 6 тис. тон олії, максимум 1 тис. тон (https://latifundist.com/novosti/70077-rosiyani-zrujnuvali-rezervuar-risoil-z-sonyashnikovoyu-oliyeyu-v-portu-chornomorska-foto-video).
За даними супутникових спостережень 26.04.2026 на радіолокаційному знімку супутника Sentinel-1 в морі поблизу Сухого лиману не спостерігається чітких сліків, характерних для витоку олій (рис. 1). Темні вздовжберегові смуги вказують на тіні, викликані вітрами південно-західного напрямку 6-7 м/с. Проте, на знімку супутника Sentinel-2 візуального діапазону в Сухому лимані спостерігаються сліки олії жовтого кольору.

Рис. 1 – Супутникові знімки Sentinel-1 та Sentinel-2 26.04.2026

Поширення олійного забруднення в море, площею 35,7 кв. км, спостерігається на радіолокаційному знімку супутника Sentinel-1 27.04.2026 (рис. 2). Вздовж берегової лінії пляма поширилась на 9 км, від берега у море – на 6,5 км. Переважали вітри північно-західного напрямку 5-6 м/с.

Рис. 2 – Супутниковий знімок Sentinel-1 27.04.2026

На знімках 28.04.2026 супутникові спостереження свідчать про поширення забруднення олією (рис. 3), що відбувалось під дією вітрів південно-західного напрямку 7-12 м/с, на площу близько 280 кв. км. Від Сухого лиману в напрямку Малого Аджалицького лиману пляма поширилась на відстань до 37 км, максимальна її протяжність від берега (пляж Ланжерон м.Одеса) у море становить близько 20 км.

Рис. 3 – Супутникові знімки Sentinel-1 та Sentinel-2 28.04.2026

Маскимальне поширення плям забруднення в морі фіксується на супутникових знімках 29 та 30.04.2026 (рис. 4), викликане переважно вітрами змінних напрямків 4-9 м/с. Ймовірні площі забруднення становили близько 520 кв. км та 600 кв. км при відповідних площах всіх темних ділянок ~610 кв. км та ~1400 кв. км. Відомо, що темні області не обовязково вказують на сліки чи плями забруднення. В даних випадках вони найімовірніше пов’язані із впливом вітрів змінних напрямків 4-7 м/с 29 квітня та північно-східного напрямку 6-9 м/с з поривами до 12 м/с 30 квітня.
Вздовж берегової лінії від Чорноморська до Григорівки пляма поширилась на 53 км, у море від Чорноморська – на відстань до 45 км, від Григорівки – до 30 км. Окрема пляма, площею 43 кв. км та протяжністю 23 км, спостерігається на відстані 40 км від Цареградського гирла і може бути повязана з іншим видом забрудненням від воєнних дій рф.

Рис. 4 – Супутникові знімки Sentinel-1 29 та 30 квітня 2026 року

На знімку 02.05.2026 пляма змінила своє поширення і простягнулась вздовж берега від м. Чорноморськ до с. Затока (рис. 5). Інші темні ділянки ймовірно викликані дією вітрів північно-східного напрямку 5-6 м/с з поривами 7-9 м/с.

Рис. 5 – Супутниковий знімок Sentinel-1 02.05.2026

Супутникові спостереження 03.05.2026 свідчать про суттєве зменшення площі забруднення. Пляма розпалась на дві частини. Між Одесою і Тендрівською косою її площа становить ~320 кв. км, довжина ~36 км, ширина ~18 км, а між м. Одеса і с. Затока – 190 кв. км при загальній протяжності вздовж берега 54 км, від берега у море – 6 км. (рис. 6). Трансформація плям відбувалась при домінуванні вітрів північно-східного напрямку 4-5 м/с з поривами до 8 м/с в першу половину доби та змінних напрямків 1-2 м/с – в другу половину.

Рис. 6 – Супутникові знімки Sentinel-1 та Sentinel-2 03.05.2026

На знімку 04.05.2026 залишки забруднення фіксуються між Одесою і Тендрівською косою (рис. 7). Площа плями зменшилась до 65 кв. км при довжині ~52 км. Площа затемненої ділянки між м. Одеса і с. Грибовка становить ~40 кв. км, довжина вздовж берега – 45 км, від берега – 5 км. Окрема пляма спостерігається біля с. Курортне, площею 24 кв. км, протяжністю вздовж берега 9 км, від берега – до 6,5 км. На момент зйомки переважали вітри північних напрямків 5-7 м/с з поривами до 6-9 м/с.

Рис. 7 – Супутниковий знімок Sentinel-1D 04.05.2026

Таким чином, спостерігається суттєве зменшення площі забруднення моря, обумовлене, насамперед, дією вітрів. Однак, його залишки можуть дістатись Тузлівських лиманів.
Концентрований викид соняшникової олії небезпечний насамперед тим, що утворює тонку плівку на поверхні води, яка блокує газообмін і погіршує кисневий режим. Під час розкладання органіки мікроорганізмами різко зростає споживання кисню, що може призвести до гіпоксії, а в окремих випадках – до заморів.
Під загрозою можуть опинитися риби, ікра та личинки. Не менш уразливими є й мідії – природні фільтратори води: вони пропускають через себе великі об’єми води, накопичуючи забруднювачі, що може порушувати їхній стан і знижувати здатність очищувати акваторію. Це, своєю чергою, погіршує загальний екологічний баланс.
Небезпека є і для водоплавних птахів, адже олія погіршує водовідштовхувальні властивості їхнього пір’я. Окрім екологічних наслідків, можливі й економічні втрати – через забруднення пляжів, ризики для марикультури та рибальства, а також потенційні обмеження використання акваторії.