15 грудня 2024 року під час сильного шторму (висота хвиль до 3,5 м, швидкість вітру до 24 м/с) у Керченській протоці сталися аварії російських танкерів “Волгонефть-212” та “Волгонефть-239”. Обидва судна, побудовані в 1969 і 1973 роках, мали річковий клас і не були придатними для плавання у відкритому морі в таких несприятливих умовах. Важливим аспектом є те, що їхні координати залишаються невідомими через вимкнення AIS.
Основна загроза цієї катастрофи пов’язана з витоком мазуту, що створює серйозний екологічний ризик для морських екосистем Керченської протоки, Чорного та Азовського морів.
Розлив мазуту завдає багатовимірної шкоди морським екосистемам. Токсичний вплив нафтопродуктів спричиняє загибель планктонних організмів, отруєння риб, молюсків та морських птахів. Дельфіни та інші морські ссавці зазнають токсичного впливу через вдихання випарів та втрату джерел їжі.
Забруднення донних біоценозів стає тривалим джерелом токсинів, які поступово накопичуються в харчових ланцюгах, посилюючи екологічний дисбаланс. Крім того, мазут, що потрапляє на прибережні території, загрожує втратою біорізноманіття та руйнуванням природних середовищ існування.
Довгострокові наслідки включають погіршення екологічного стану Чорного й Азовського морів, зменшення популяцій чутливих видів та накопичення токсичних речовин у водному середовищі.
Для точного визначення екологічних збитків потрібно провести:
- Збір даних про масштаби забруднення: аналіз хімічного складу мазуту, картографування нафтових плям за допомогою супутників та дослідження поширення забруднень у воді та донних відкладеннях.
- Біологічні дослідження: оцінка чисельності та стану популяцій морських організмів, токсикологічний аналіз тканин організмів та вивчення генетичних змін через вплив токсичних речовин.
Аварія російських танкерів демонструє необхідність посилення міжнародного контролю за екологічною безпекою у морських регіонах.
УкрНЦЕМ провів моделювання з використанням NOAA GNOME для аналізу наслідків витоку мазуту, що стався 15 грудня 2024 року внаслідок аварії танкерів “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239”.
Розрахунки показали, що забруднення активно поширювалося під впливом сильного вітру і хвиль, досягаючи прибережної смуги між Таманським півостровом і містом Анапа вже 17 грудня. Важкі фракції мазуту осідають у донні відкладення, створюючи довготривалу екологічну загрозу.
Рис.1 – Ймовірне місце аварії судна (15.12.2024 12:00)
Рис.2 – Рух плями мазуту на схід південніше Таманського півострову (16.12.2024 05:00)
Рис.3 – Зміна траєкторії руху плями на південний схід в напрямку м. Анапа (17.12.2024 00:00)
Рис.4 – Забруднення прибережної смуги від Таманського півострова до м. Анапа (17.12.2024 20:30)
Рис.5 – Забруднення мазутом залишається вздовж прибережної смуги від Таманського півострова до м. Анапа (20.12.2024 04:30)
Рис.6 – Завершення програми моделювання руху плями мазуту. З моменту, як пляма мазуту дійшла до прибережної смуги 17 грудня – вона так і залишилась у цьому районі (22.12.2024 12:00)