30 грудня 2025 році в УкрНЦЕМ проведено засідання Вченої ради, на якому підбито основні підсумки роботи установи за звітний період. У межах розгляду питань порядку денного заслухано звіти керівників за ключовими напрямами діяльності, а також доповіді виконавців бюджетної науково-дослідної тематики щодо отриманих результатів, виконання запланованих завдань і сформованих пропозицій для подальшої роботи.
У 2025 році Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ) виконував бюджетні науково-дослідні роботи відповідно до Тематичного плану за програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» на 2025–2029 роки, схваленого Вченою радою УкрНЦЕМ та затвердженого Міндовкілля 17 грудня 2024 року. Дослідження здійснювалися у складних умовах воєнного стану з урахуванням безпекових обмежень і логістичних викликів, що вимагало адаптації робочих процесів та, за потреби, коригування обсягів і строків окремих завдань.
Роботи проводилися за дев’ятьма основними темами, спрямованими на системну оцінку стану морського довкілля України, діагностику біорізноманіття й біоценозів, моніторинг популяцій чорноморських китоподібних, підготовку матеріалів для національної доповіді про стан екосистем Чорного та Азовського морів, науково-технічне забезпечення морських спостережень і відбору проб у межах державного моніторингу, розроблення методології оцінки екосистемних ризиків під час воєнної агресії, аналіз впливу кліматичних змін на морське середовище, підготовку звітності Регіонального активного центру з моніторингу та оцінки забруднення у форматі Секретаріату Чорноморської комісії, а також розвиток інформаційного забезпечення виконання завдань Морської стратегії України.
Ключовий блок досліджень був присвячений оцінці та діагнозу стану морського довкілля в межах територіальних вод і виключної морської економічної зони та визначенню відповідності характеристик стану морських вод критеріям доброго екологічного стану за дескрипторами Рамкової директиви про морську стратегію. Робота виконувалася в контексті національних нормативних актів щодо державного моніторингу вод, зобов’язань за Угодою про асоціацію Україна – ЄС та стратегічних документів морської політики України. Підготовлено матеріали у чотирьох томах, що охоплюють оцінку евтрофованості, аналіз гідрофізичних характеристик, визначення рівнів токсичного забруднення та застосування методів біотестування і біоіндикації.
У межах аналізу евтрофованості прибережних вод Одеського регіону спостереження проводилися регулярно на трьох станціях водного масиву CW5. За результатами оцінок встановлено, що показники розчиненого кисню переважно відповідали «доброму» стану, але фіксувалися окремі випадки знижених значень, які не відповідали доброму екологічному стану. За біогенними речовинами відзначено контрастну картину: середні значення фосфору фосфатного здебільшого відповідали «доброму» статусу, водночас максимальні концентрації в осінньо-зимовий період демонстрували погіршення до «задовільного» і нижчих рівнів. Для мінеральних форм азоту зафіксовано високий внесок нітратної форми та несприятливі оцінки за нітратним і амонійним азотом, а для загального азоту у 2025 році відзначено аномально високі рівні, що пов’язується з посиленням надходження органічної речовини та впливом воєнних чинників, включно з наслідками руйнування Каховської ГЕС. Загальна оцінка вказує на дестабілізацію екологічної обстановки в прибережній зоні поблизу Одеси з другої половини 2024 року та необхідність подальшого зменшення навантаження біогенними і токсичними речовинами з річкового стоку та прибережних джерел.
Окремий том робіт був присвячений оцінці гідрофізичних характеристик у воєнних умовах із широким використанням супутникових даних Copernicus Marine Service, даних NASA та ESA, а також інформації з буїв-профілемерів програми Argo. Підтверджено збереження довгострокових тенденцій зростання середньорічних температур повітря і морської води. Для Одеської затоки наведено середньорічні значення температури води 12,5 ºC і повітря 12,7 ºC, що перевищують кліматичні норми, а також відзначено підвищення солоності у 2025 році до значень, близьких до середньомісячних норм після її аномального зниження у 2024 році. Описано роль вітрових умов у формуванні апвелінгів та їхній вплив на різкі зміни температури прибережних вод у теплий сезон. Також розглянуто особливості річкового стоку та водообміну з відкритим морем, що може підсилювати ризики евтрофікації, гіпоксії та інших несприятливих явищ.
У напрямі оцінки токсичного забруднення та хімічного стану морських вод здійснено відбір проб у Чорному морі та у водних об’єктах, пов’язаних із ним, включно з гирловими ділянками Дунаю, Дністра, Південного Бугу та районом виходу з Дніпровсько-Бузького лиману. У морській воді виконано вимірювання базових гідрохімічних показників, а також визначено групи забруднюючих речовин сільськогосподарського й промислового походження та нафтові вуглеводні. За підсумком аналізу екологічний стан для водних тіл Чорного моря CW3 та CW5 оцінено як «задовільний» та «поганий», при цьому підкреслено суттєвий вплив річкового стоку та зростання негативного впливу промислових забруднювачів і нафтопродуктів у періоди інтенсифікації бойових дій. Також виконано аналіз випадків виявлення на узбережжі речовини, схожої на нафтопродукти, та висунуто обґрунтовані припущення щодо різних джерел її походження залежно від часу реєстрації.
Значна частина досліджень у 2025 році стосувалася оцінки якості морського довкілля методами біотестування та біоіндикації у прибережних акваторіях Одеського регіону. На ділянках з різним антропогенним навантаженням було відібрано проби мікрофітобентосу, води та чорноморських мідій, проведено комплексні оцінки фізіолого-морфологічних показників тест-об’єктів. За низкою індикаторів упродовж року середовище на мисі Малий Фонтан залишалося найбільш сприятливим, а восени 2025 року для низки прибережних ділянок зафіксовано покращення характеристик розвитку личинок мідій до рівня «доброго» стану. Паралельно виконано детальну інвентаризацію видового складу мікрофітобентосу та аналіз систематичних, кількісних і сапробіонтних показників, що відображають структурні особливості та трофічний стан досліджених акваторій.
У межах робіт з оцінки біоценозів та біорізноманіття у 2025 році зібрано та опрацьовано матеріали щодо фітопланктону, фотосинтетичних пігментів (хлорофіл-a), зоопланктону, макрозообентосу, макрофітобентосу й фітоперіфітону. Наведено дані про видовий склад фітопланктону та сезонні коливання біомаси, включно з епізодами «цвітіння» води влітку та восени. Для хлорофілу-a показано сезонну мінливість та стабільно вищі значення в районі Аркадії порівняно з мисом Малий Фонтан, що узгоджується з різницею антропогенного навантаження. Дослідження зоопланктону продемонстрували широкий діапазон чисельності та біомаси протягом року й відмінності між ділянками. Для макрозообентосу зареєстровано 38 видів у прибережній зоні, описано основні типи угруповань та роль ґрунтових умов у просторовій неоднорідності. За макрофітобентосом відзначено відносно збідніле різноманіття з домінуванням окремих родів та виконано оцінки морфофункціональних показників якості прибережних ділянок.
Окремим напрямом залишався моніторинг стану популяцій чорноморських китоподібних у воєнних умовах. У 2025 році здійснювався системний збір інформації з відкритих джерел щодо викидів і загибелі тварин, аналіз даних пасивного акустичного моніторингу в рамках ініціативи BlackCeTrends та дослідження вікової структури загиблих особин. Показано, що частота трапляння викидів на берегах України залишається стабільно низькою, а потенційні наслідки аварії російських танкерів у Керченській протоці 15 грудня 2024 року потребують подальшого спостереження. Напрацьовані підходи до просторово-часового планування заходів зі зменшення випадкової загибелі китоподібних та підтримано міжнародні комунікації в рамках профільних механізмів співпраці.
Важливим елементом забезпечення виконання НДР стало науково-технічне супроводження морських спостережень і відбору проб у межах державного моніторингу прибережних та морських вод. У 2025 році забезпечено безперервне обслуговування й безпечну експлуатацію науково-дослідних суден, організовано цілодобові стоянкові вахти, виконано комплекс технічних заходів для збереження суднових систем і обладнання та забезпечено готовність до реагування в умовах воєнних ризиків. Паралельно сформовано адаптовану програму досліджень для роботи під час війни та забезпечено збір первинних даних із морської акваторії, річок і лиманів, пов’язаних із Чорним морем.
Результати 2025 року підтверджують, що попри надзвичайні умови воєнного стану УкрНЦЕМ продовжує системне виконання державних завдань у сфері морського моніторингу, оцінки екологічного стану та розвитку науково-методичної бази. Отримані дані та висновки формують підґрунтя для подальшої актуалізації критеріїв доброго екологічного стану, планування заходів зі зменшення антропогенного навантаження та забезпечення виконання національних і міжнародних зобов’язань України у сфері охорони морського довкілля.