Після підриву греблі Каховської ГЕС спостерігалась стрімке підвищення рівня забруднення водних ресурсів, включаючи Чорне море. Початкове забруднення р. Дніпро відбулося вже за кілька годин, і до 8 червня 2023 р., забруднення досягло узбережжя Одеси. Відповідно до супутникових даних впродовж першого тижня після виникнення аварійної ситуації забруднені річкові води простяглися до р. Дунай, охопивши більше ніж 7 300 км2 північно-західного шельфу Чорного моря (див. рис. 1).

Рис. 1 – Карто-схема розповсюдження забруднених річкових вод після підриву греблі Каховської ГЕС відповідно до супутникових знімків

 

Як результат надходження в море великої кількості біогенних речовин спостерігається цвітіння води починаючи з 14 червня біля Одеського узбережжя. 

Рис.2 ілюструє динаміку концентрацій біогенних речовин в Одеській затоці. Видно стрімке зростання їх у морських водах після 8го червня і зменшення після 17-18-го червня. Рис.3 відображає, що концентрації БСК5, починаючи з перших днів аварійної ситуації продовжують  зростати, що свідчить про посилення органічного забруднення в Одеській затоці.

Рис. 2 – Часова динаміка концентрацій  біогенних речовин в Одеській затоці (за даними УкрНЦЕМ)

 

Рис. 3 – Часова динаміка БСК5 в Одеській затоці (за даними УкрНЦЕМ)

 

Супутниковий знімок хлорофілу-а за 24 червня 2023 року свідчить про інтенсивне цвітіння морської води, яке зараз охоплює значну частину західної області Чорного моря. На знімку видно, що більш високі концентрації хлорофілу-а, що свідчать про присутність великого числа фітопланктону, простягаються від прибережжя України до вод Румунії, Болгарії, а частково і Туреччини.

Цей широкий розподіл цвітіння підтверджує, що забруднені води, які потрапили до моря в результаті руйнування дамби, мають вплив на велику акваторію Чорного моря.

Вплив цього цвітіння на морську екосистему потребує подальшого дослідження. Це зокрема включає оцінку впливу на біорізноманіття, а також дослідження довгострокових ефектів на морську екосистему та її відновлення після цього випадку.

За ініціативою УкрНЦЕМ завдяки голові громадської організації “Всеукраїнський молодіжний рух ‘ЛЕЦ ДУ ІТ ЮКРЕЙН’ ” – Юлії Анатоліївни Мархелл, за підтримки волонтерів та за сприянням місцевих органів влади, було здійснено відбір проб води та донних відкладів з річки Дніпро, затоплених територій, та Дніпровсько-Бузького лиману. Проби були оперативно доставлені та проаналізовані в лабораторії УкрНЦЕМ.

Ці проби, в комбінації з пробами, взятими фахівцями УкрНЦЕМ в Одеській затоці, про які говорилося раніше, дозволяють провести аналіз токсичного забруднення, що потрапило до Чорного моря внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС.

На рис. 4 представлена карта-схема просторового розподілу станцій, де було здійснено відбір проб води та донних відкладів.

Рис. 4 – Карта-схема просторового розподілу станцій відбору проб води та донних відкладів на забруднення токсичними речовинами в результаті аварійної ситуації, яка склалася після підриву греблі Каховської ГЕС

 

Відібрані проби води, починаючи від р. Дніпро поблизу м. Херсон, в Дніпровсько-Бузькому лимані, в Чорному морі поблизу м. Очаків та в Одеській затоці показали однакову структуру забруднення. Так, на всіх станціях були виявлені концентрації вище ГДК по нафтопродуктам, токсичним металам таким як цинк, кадмій та миш’як, та таким хлор-органічним сполукам як ліндан та ПХБ.

Відомо, що такі метали як цинк та кадмій є токсичними для багатьох видів водних організмів, особливо при високих рівнях концентрацій. Вони можуть впливати на репродуктивні, ростові та інші біологічні процеси у морських організмів. Навіть якщо окремі види можуть витримувати високі рівні міді та цинку, ці метали можуть накопичуватися в ланцюгу харчування, що призводить до ще більших концентрацій в організмах, які знаходяться на верхніх рівнях харчового ланцюга, таких як морські ссавці або люди. Люди, які їдять морепродукти або п’ють воду, що містить високі рівні міді або цинку, можуть зазнавати різноманітних здоров’я проблем, зокрема проблеми з печінкою, серцем, нирками або нервовою системою.

Такі високотоксичні хлоровані органічні сполуки гептахлору та ПХБ можуть бути небезпечними для  багатьох видів водних організмів, зокрема риб і безхребетних. Вони можуть викликати пошкодження нервової системи, що призводить до паралічу і смерті. Ці забруднювачі мають тенденцію накопичуватися в тканинах організмів, особливо в жирних тканинах. Це означає, що вони можуть накопичуватися в харчовому ланцюзі, викликаючи ще більшу шкоду організмам, які знаходяться на верхніх рівнях харчування, у тому числі і для людини.