Після залпового потрапляння великих обсягів прісної води до Одеської затоки у морі відбулося різке розпріснення до 4 єпс і зміна співвідношення морських і прісноводних видів мікроскопічних водоростей. Спостерігалося зменшення різноманіття морських діатомових та особливо динофітових та інших водоростей і значне зростання різноманіття прісноводних зелених і синьо-зелених водоростей. Зелені і синьо-зелені водорості постійно потрапляють у море зі стоком Дніпра і завжди присутні в водах Одеської затоки, але якщо зазвичай їх частка складає приблизно 1-3% у кожній пробі, а загальна кількість за рік не перевищує 1/4  від всіх видів, то після підриву греблі приблизно впродовж двох тижнів 2/3 усіх видів у пробах були представлені зеленими і синьо-зеленими водоростями, що характерно для прісної води, але не для моря. На початку липня солоність води піднялася до майже звичайних для Одеської затоки 10 єпс і кількість прісноводних видів у пробах поступово знизилася до 1/3 від загальної кількості видів.

Зелені водорості з Одеської затоки в період 12-21.06.23

Домінування зелених по кількості видів супроводжувалося значним домінуванням синьо-зелених водоростей по біомасі. 14.06.23 в Одеській затоці спостерігався «зелений приплив» (стаття про це є на сайті), викликаний співцвітінням трьох видів синьо-зелених водоростей: Aphanizomenon flos-aquae, Dolichospermum flos-aquae та Microcystis aeruginosa з загальною біомассою не в плямі цвітіння близько 7 г/м3. На 5 липня цвітіння хоч і залишалося, але біомаса головного збудника цвітіння синьо-зеленої водорості Aphanizomenon flosaquae була вже в два рази меншою порівняно з 14 червня, а загальна біомаса складала 2,7 г/м3.

Наразі ситуація стабілізується і повертається до звичного вигляду, більшість прісноводних видів у морі вже не фіксуються. Але синьо-зелені водорості, які є збудниками цвітіння, належать до солонуватоводних видів і добре почуваються у морі, тому їх цвітіння може продовжуватися за сприятливих обставин, на сам перед при відсутності перемішування води у затоці. Крім того вже починається розвиток морських видів динофітових водоростей, які теж можуть викликати цвітіння, наразі це Prorocentrum micans та не фотосинтезуючий (гетеротрофний) Diplopsalis lenticulа.

Prorocentrum micans

 

Diplopsalis lenticula

 

Можна додати що зелені водорості не є шкідливими, а навпаки є цінною кормовою базою для безхребетних та молоді риб. Окремі популяції синьо-зелених водоростей можуть виробляти токсини, натомість загалом – це теж цінна кормова база. Присутні зараз в Одеській затоці динофітові водорості теж не є небезпечними видами.

 

Матеріал підготували: О. Соколовська, Г. Теренько